В цій статті ми розглянемо варіанти вибору покриття такого призначення: садова/паркова доріжка, відмостка навколо будинку, пішохідна/тротуарна зона.
Серед покриттів розглянемо такі: асфальт, бруківка гранітна, бруківка бетонна, плитка тротуарна, плитка керамічна і плитка кам’яна.
Асфальт
Технологія укладання асфальту проходить у декілька основних етапів:
– Демонтаж старого покриття (якщо таке є);
– Грунтові роботи (прибрати/досипати ґрунт і вирівняти площину) із трамбуванням;
– Виставити поребрики/бордюри по периметру майбутньої доріжки та закріпити їх за допомогою сухої суміші цементу з піском;
– Підготувати та засипати основу майбутньої доріжки із застосуванням щебеню, піску і цементу із трамбуванням;
– Насипати та втрамбувати асфальт.
Плюси:
Всі складові основи та асфальт можна викласти досить швидко. Укладання гарячого асфальту влітку обійдеться значно дешевше ніж спеціального асфальту для холодної погоди.
Товщина тротуарного асфальту є незначною, що може бути плюсом в певних обставинах, коли поверхня доріжки не повинна бути надто високо.
Мінуси:
Асфальт містить шкідливі для людини смоли, які випаровуються під час нагрівання.
Асфальтове покриття легко деформується взимку від холоду, а влітку від спеки.
Термін служби асфальтового покриття складає в наших погодних умовах 2-7 років.
Бруківка гранітна
Технологія укладання гранітної бруківки проходить у декілька основних етапів:
– Демонтаж старого покриття (якщо таке є);
– Грунтові роботи (прибрати/досипати ґрунт і вирівняти площину) із трамбуванням;
– Виставити поребрики/бордюри по периметру майбутньої доріжки та закріпити їх за допомогою сухої суміші цементу з піском;
– Підготувати та засипати основу майбутньої доріжки із застосуванням щебеню, піску і цементу із трамбуванням (Рідше використовують бетонну основу, поверхню якої слід засипати сумішшю піску із цементом);
– Викласти гранітну бруківку;
– Засипати шви між бруківкою.
Плюси:
Гранітна бруківка має високий термін служби.
За допомогою декількох варіантів кольорів граніту, можна зробити візерунок.
Граніт не боїться перепадів температур і не деформується під впливом сонця і холоду.
Мінуси:
Гранітна бруківка фонить (має підвищений радіаційний фон).
Гранітна бруківка відноситься до дуже дорогих матеріалів.
Укладання гранітної бруківки ускладнене і вимагає терпіння, кваліфікації та купи грошей на укладку.
Товщина гранітної бруківки може суттєво вплинути на її вибір, коли поверхня доріжки не повинна бути надто високо.
Бетонна бруківка не призначена для пішохідних зон, а належить до дорожніх покриттів, де їздить автотранспорт.
Бруківка бетонна
Технологія укладання бетонної бруківки проходить у декілька основних етапів:
– Демонтаж старого покриття (якщо таке є);
– Грунтові роботи (прибрати/досипати ґрунт і вирівняти площину) із трамбуванням;
– Виставити поребрики/бордюри по периметру майбутньої доріжки та закріпити їх за допомогою сухої суміші цементу з піском;
– Підготувати та засипати основу майбутньої доріжки із застосуванням щебеню, піску і цементу із трамбуванням (Рідше використовують бетонну основу, поверхню якої слід засипати сумішшю піску із цементом);
– Викласти бетонну бруківку;
– Засипати шви між бруківкою.
Детальніше про те як укладати бетонну бруківку дивіться тут…
Плюси:
Бетонна бруківка має підвищений термін служби (15-25 років);
За допомогою широкого вибору кольорів, можна зробити яскравий візерунок.
Бетон не боїться перепадів температур і не деформується під впливом сонця і холоду.
Вартість бетонної бруківки буде середньою (суттєво нижче за вартість гранітної).
Мінуси:
Бетонна бруківка не призначена для пішохідних зон, а належить до дорожніх покриттів, де їздить автотранспорт.
Бетонна бруківка внаслідок своєї товщини буде коштувати дорожче за матеріали призначені для доріжок.
Укладання бетонної бруківки вимагає спеціальне обладнання (трамбувальна машина оснащена гумовою підкладкою).
Товщина бетонної бруківки (6-8 см) може суттєво вплинути на її вибір, коли поверхня доріжки не повинна бути надто високо.
Плитка тротуарна
Технологія укладання тротуарної плитки проходить у декілька основних етапів:
– Демонтаж старого покриття (якщо таке є);
– Грунтові роботи (прибрати/досипати ґрунт і вирівняти площину) із трамбуванням;
– Виставити поребрики/бордюри по периметру майбутньої доріжки та закріпити їх за допомогою сухої суміші цементу з піском;
– Підготувати та засипати основу майбутньої доріжки із застосуванням щебеню, піску і цементу із трамбуванням (Рідше використовують бетонну основу, поверхню якої слід засипати сумішшю піску із цементом);
– Викласти тротуарну плитку;
– Засипати шви між плиткою.
Детальніше про те як укладати тротуарну плитку дивіться тут…
Плюси:
Бетонна плитка тротуарна має підвищений термін служби (15-25 років);
За допомогою технології виготовлення методом вібролиття тротуарна плитка може мати на поверхні текстуру/ насічку, яка створює неповторний візерунок.
Бетон не боїться перепадів температур і не деформується під впливом сонця і холоду.
Вартість бетонної плитки тротуарної буде залежати від товщини та буде низькою. (нижче за вартість гранітної та бетонної бруківки).
Товщина 2.5-3.5 см є великим плюсом тротуарної плитки, оскільки вона гарно підходить там, де не пролізуть товстіші покриття.
Тротуарна плитка складається із плит розміром 25х25, 30х30 см (рідше 40х40) і тому її укладку можна здійснити самостійно не маючи професійних навичок з укладання.
Мінуси:
Тротуарна плитка не призначена для автотранспорту.
Тротуарна плитка не складається з дрібних елементів.
Плитка керамічна
Технологія укладання керамічної плитки проходить у декілька основних етапів:
– Підготовка/Демонтаж старого покриття (якщо таке є);
– Грунтові роботи (прибрати/досипати ґрунт і вирівняти площину) із трамбуванням;
– Виставити поребрики/бордюри по периметру майбутньої доріжки та закріпити їх за допомогою сухої суміші цементу з піском;
– Підготувати та залити бетонну основу майбутньої доріжки;
– Поставити на клей керамічну плитку;
– Заробити шви фугою.
Плюси:
Керамічна плитка має широкий вибір кольорів і текстур.
Керамічна плитка не боїться і не пропускає воду.
Вартість керамічної плитки є середньою.
Товщина 0,5-1,5 см є великим плюсом керамічної, оскільки вона гарно підходить там, де не пролізуть товстіші покриття.
Мінуси:
Керамічна плитка не призначена для автотранспорту.
Керамічна плитка не складається з дрібних елементів.
Керамічна плитка складається із плит середнього і великого розміру, але її укладку можна здійснити лише маючи певні навички з укладання плитки.
Керамічна плитка має середній термін служби (5-10 років).
Керамічна плитка має низьку ударостійкість.
Керамічна плитка надзвичайно слизька і небезпечна для людей, коли на її поверхні опиняється вода або мастила.
Технологія укладки керамічної плитки передбачає використання бездренажної основи, що гарантує калюжі на поверхні та пришвидшене руйнування самої основи.
Плитка кам’яна (піщаник)
Технологія укладання кам’яної плитки проходить у декілька основних етапів:
– Підготовка/Демонтаж старого покриття (якщо таке є);
– Грунтові роботи (прибрати/досипати ґрунт і вирівняти площину) із трамбуванням;
– Виставити поребрики/бордюри по периметру майбутньої доріжки та закріпити їх за допомогою сухої суміші цементу з піском;
– Підготувати та залити бетонну основу майбутньої доріжки;
– Постелити на розчин кам’яну плитку;
– Заробити шви.
Плюси:
Вартість кам’яної плитки є середньою.
Товщина ~3 см є плюсом кам’яної плитки, оскільки вона гарно підходить там, де не пролізуть товстіші покриття.
Кам’яна плитка складається із плит середнього і великого розміру і її укладку можна здійснити маючи певні навички з укладання плитки.
Мінуси:
Кам’яна плитка має обмежений вибір кольорів і текстур.
Кам’яна плитка не призначена для автотранспорту.
Кам’яна плитка не складається з дрібних елементів.
Кам’яна плитка має середній термін служби (5-10 років).
Кам’яна плитка має низьку ударостійкість і руйнується під впливом зовнішнього середовища, особливо води та морозів.
Продовження … Частина 2: “Як вибрати покриття для доріжки”.
